Грозові зливи – потенційна небезпека

   Гроза, громовиця—атмосферне явище, пов'язане з електричними розрядами в купчасто-дощових хмарах. Супроводжується блискавкою та громом, відноситься до одних з найнебезпечніших для людини природних явищ.
   Щороку від удару блискавки гинуть від 6 до 24 тисяч людей у світі.
   Блискавки становлять загрозу для всього живого. Якщо блискавка потрапляє в грудну клітку людини, то відбувається миттєва зупинка серця, і відразу настає смерть. Також дуже малі шанси вижити при влучанні блискавки в голову. Якщо електричний розряд вражає кінцівки (руку чи ногу), то людина отримує сильні опіки. Майже завжди після удару блискавка залишає на тілі потерпілого вигадливі малюнки, що нагадують форму самої блискавки.
   Грози в Україні трапляються навіть у зимові місяці. Особливо небезпечні вони в степовій зоні, удари блискавок вражають усе, що хоч трохи піднімається над травою або чагарником.
   Для мінімізації небезпек під час грози, перебуваючи в квартирі, слід робити наступне:
  • негайно зачинити всі кватирки, вікна, двері, бо протяги можуть «затягти» у приміщення блискавку;
  • вимкнути електроприлади з розетки;
  • не користуватися водогоном;
  • не слід умиватися над раковинами або ваннами, у жодному разі не митися у ваннах, необхідно негайно припинити це при перших спалахах блискавиць чи ударах грому;
  • перебувати подалі від електроприладів, труб, взагалі будь-якого металевого начиння, від вікон, де можливі протяги;
  • не користуватися телефоном, але якщо це необхідно – то зробити це одразу ж після чергового грозового розряду, швидко використавши невеличку паузу до наступного розряду.
   На відкритій місцевості в такому разі слід:
  • розійтися хоча б на 10-15 метрів один від одного;
  • присісти навпочіпки, звести разом ноги, а головне - п'ятки, голову покласти на коліна, руки - на голову;
  • на землю під собою постелити хоч якусь ізоляцію – звичайний поліетиленовий пакет, бажано складений у кілька шарів, гірше – рюкзак, у крайньому разі – просто сухе гілля;
  • зняти із себе усі металеві вироби – годинники, обручки, сережки, хрестики.
   Гроза може застати вас у лісі, при цьому запобіжні заходи будуть такими:
  • якщо поруч авто - негайно забирайтеся в нього, машина має спеціальний захист від блискавки, обов’язково - приберіть антену;
  • заберіться під великі кущі, якщо їх немає - в гущину середніх за висотою дерев, найкраще – під середнього віку бук чи березу. Можна також під клен, липу чи ліщину, горіх. Найгірше – дуб, сосна, ялина, тополя. Саме в ці дерева найчастіше влучає блискавка;
  • у жодному разі – не ховайтеся під поодиноким деревом;
  • обдивіться, чи нема навколо скалічених і погорілих дерев – блискавка любить бити в одне й те саме місце, адже шукає найменший супротив. Пам'ятайте, що людина частіше травмується не так від прямого влучання блискавки, як від падіння уражених нею предметів, зокрема дерев;
  • миттєво вимкнути свої сотові телефони, ноутбуки й решту електроніки – не вимкнути звук, а повністю вимкнути апарат.
  • обдивитися навколо, щоб на відстані 30 метрів од вас не було жодних великих металевих предметів, зокрема – мангалу, велосипеду, мопеду.
   Якщо поруч з вами людина, уражена блискавкою, то головне - діяти швидко та чітко:
  • покласти потерпілого;
  • якщо людині пощастило і вона має просто шок (втрата мови, свідомості) - спробувати вивести її з шокового стану;
  • якщо удар блискавки був прямим і сильним - якнайшвидше зробити штучне дихання "рот-у-рот" (при наявності нашатирю – дати понюхати) і непрямий масаж серця;
  • реанімацію проводити без зупинок, оскільки маєте лише 10 максимум 15 хвилин, після чого шанси на порятунок дуже мізерні.
   Викликати швидку медичну допомогу за номером «103».
   Головне, завжди пам'ятайте – під час грози ховатися треба не від води, як це робить багато людей, радісно забігаючи під найближчий металевий навіс автобусної зупинки. Насправді ховатися й рятуватися варто від блискавки, бо вона вбиває!
   Тож, якщо людина не розгубиться і згадає ці поради, її омине ризик, який таїть у собі блискавка.

Завідувач кабінету навчального 
(інформаційних технологій) Л.В. Вовдюк